Уроки української мови

Тема. Лексичне значення слова. Ознайомлення із словниками.

Мета: сформувати уявлення про функцію слова, його лексичне значення; ознайомити з поняттям словниковий склад мови, формувати навики використання тлумачного словника, збагачувати словниковий запас, розвивати пам'ять, усне і писемне мовлення, культуру мовлення; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: підручник, тлумачні словники, картки-інформатори, фізична карта світу, вироби з лози.

Хід уроку.

       

І. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчання.

Письмове бліц-опитування «Що ви очікуєте від уроку» (На вербових листочках)

Епіграф уроку: «…Та нехай мене верба та й додому поверта» (з пісні)

Завдання уроку:

-        дізнатися, що таке лексика, лексичне значення слова;

-        навчитися користуватися словниками;

-        скласти синкан.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. Розгорніть підручники на стор.152. Ми починаємо вивчати новий розділ «Лексикологія. Фразеологія.»

1. Погляньте на малюнок. Що ви тут бачите?(Діти з вчителькою прямують до казкового міста.)

Вчитель. Напевно, це Лексикоград. Ви хочете туди потрапити? Перед вами перешкода – огорожа. Щоб потрапити  туди, треба виконати певні завдання.

За допомогою опорної схеми діти виконують вправу1(Відповіді на запитання ст.152)

Опорна схема

Самостійні частини мови:

іменник(хто? що?)

прикметник(який? чий?)

дієслово(що робити? що зробити?)

прислівник(де? куди? звідки?)

числівник(чий? котрий?)

займенник(хто? що?)

Службові частини мови:

Прийменник

Сполучник

Частка

За дане і наступні завдання діти виставляють самі собі бали у картку оцінювання.

Картка оцінювання

Вид роботи	Завдання оцінюється	Ваша оцінка
1. Опорна схема	0,5 бала
2. «Незакінчене речення»	0,5 бала
3. Читання тексту.	12 балів
4. Нагороди епітетами вербу	1 бал
5. Хто більше (дієслова)?	1 бал
6. Хто більше (порівняння)?	2 бали
7. Значення слів.	1 бал
8. Синкан.	5 балів
9. Читання легенди.	12 балів
10.Читання вірша.	12балів
11. Усне повідомлення.	3 бали
12. Мікрофон.	1 бал

2. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу підручника.

Прийом «Незакінчене речення»

Лексика – це…

Лексичне значення – це…

Лексичне значення мають…

Лексикологія – це…

3. Ознайомлення учнів із словниками. Читання тексту про словники. Читання вправи на ст. 154. Пояснення значення слова красоля.

4. Тематичний словничок.

        Верба, плакуча верба, вербена, вербина, вербник, вербняк, верболіз, верб’я, верболіззя, вербиця, вербиченька, вербонька, вербочка, вербний тиждень, вербна субота, вербна неділя, на вербі груші ростуть, золоті верби ростуть.

Лексичне значення даних слів.

Верба – дерево або кущ з гнучким гіллям.

Плакуча верба – вид верби, що має довгі звисаючі гілки.

Вербена – трав’яниста або чагарникова рослина з рясними квітками різних кольорів, зібраних у суцвіття.

Вербина – одне вербове дерево.

Вербник, вербняк – зарості верб або верболозу.

Верболіз – високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям.

Верб’я – верби (збірне)

Верболіззя – багаторічна трав’яниста рослина, що росте на берегах річок, боліт.

Вербиця, вербиченька, вербонька, вербичка, вербочка – пестливі до слова верба.

5. Прийом «Нагороди епітетами вербу»

Учень читає речення, а решта записують у таблицю.

Епітети	Дієслова	Порівняння

        З опущеним віттям стоять старі плакучі верби. Омита ранішнім дощем, росте стара вербиця. Річку стискають густі вербняки. Будемо мовчати, як ті вербоньки похилі. З-поміж крислатих верб виднілося село. Ці верби були старі-престарі та товстющі.

6. Картка-інформатор.(Прислів’я, приказки, фразеологізми про вербу)

Верба товста, та пуста.

З верби хати не поставиш.

Де срібліє вербиця, там холодна водиця.

Козячий кожух, вербові дрова – біда готова.

Зацвіла верба – прийшла весна.

Без верби і калини нема України.

Верба і дівчина прийметься де-небудь.

Картка-інформатор. (Пісні про вербу)

        Ой вербо, вербо, сумная вербо…

        В кінці греблі шумлять верби…

        На городі верба рясна…

Ой вербиченько, біле личенько…

        А якщо впадеш ти на чужому полі…

        Там три верби схилилися…

        А над самою водою верба похилилась..

        Індивідуальна картка.

Дівчина, мов, гілля, з косами, ніби мати, як сиві котики, коси, як діжки.

ІІІ. Складання синкану.

1. Верба.

2. Похила, зелена, кучерява, густенька, рясна, плакуча.

3. Росте, стоїть, чарує, похилилася, журиться.

4. Мов дівчина з косами, як сиві котики сидять, ніби мати, коси мов гілля,  товсті, як діжки.

5. Стоїть над річкою плакуча верба, розіслала по воді свої зелені віти.

        Невимовна краса.

ІV. Учень читає легенду про вербу.

Робота з даним текстом.

        На тому місці, де зараз наше село, росло колись багато верб. Вони кущували на пагорбах, у видолинках, понад греблею.

        Дорогою їхав пан, сів перепочити, сховатись від весняного сонця. А саме цвіли лозові кущі. Гули бджоли, і розносився п’янкий аромат. Панові дуже сподобалась ця місцевість. Він оселився тут і назвав село Верба. Кажуть, що й прізвище його було Вербицький.

        Милував око великий панський ставок і пишний будинок із фруктовим садом, мальвами, барвінком і красолями. Тут пан розгулювався з панею, а багачі з’їжджалися сюди на маївки.

        Служанку пан вибирав довго, поки не знайшов справжню красуню. Потім дуже знущався над нею, а як занедужала – втопив її. Невдовзі на цьому місці виросла верба, опустила свої гілля-коси у воду і стояла сумна багато років.

        Осиротілому маленькому хлопчикові зробили з цієї верби сопілку і вона розмовляла з ним, як ніжна мати.

        Кріпаки відробляли панщину. З шматок хліба вони робили з лози огорожі, кошари, ясла для худоби, а також меблі, кошики, колиски, хлібники, ложки, вулики, корита, дудки.

        Робота в групах з тлумачним словником. Пояснити значення підкреслених слів, записати в зошит.

        Робота з підручником. Вправа 359, 360.

V. Усне повідомлення.

        Верба – улюблене дерево Тараса Шевченка. Вона оспівана ним у віршах і поемах. Коли він був на засланні в Орській фортеці, посадив вербову гілочку. Оберігав її від пекучого сонця, доглядав її. Вона нагадувала йому рідну Україну. На знак великої поваги до Кобзаря казахський народ оберігає ту вербу і до сьогодні. За словами засуджених саме вербовою лозиною били солдат, це була кара шпіцрутенами.

        Робота з словником іншомовних слів.(ст. 751)

VІ. Домашнє завдання.

Вчитель. У поемі «Гайдамаки» Тарас Шевченко згадує Умань. Про Уманський парк «Софіївка» ви дізнаєтесь, виконавши вдома вправу 362.

VІІ. Підсумок уроку.

«Хвилинка ерудитів». Хто запам’ятав нові слова, пов’язані з темою уроку.

Гра «Мікрофон». Чи справдились очікування? Якщо справдились, кидають вербовий листочок у кошик.

Вчитель. Без верби і калини нема України. Не забувайте це. І як співається в пісні «нехай вас верба та й додому поверта».

Учні підраховують бали.

Урок закінчений.