Все про вчителя

Все про вчителя

https://drive.google.com/open?id=1pDVxYkP8aH4GWbg_GYjshNxhOv0sgOyV

Юринець Ніна Василівна,

вчитель української мови та літератури

Методичний проєкт

 «Шлях до успіху»

   Творча праця можлива тільки тоді, коли людина ставиться до роботи з любов’ю, коли вона свідомо бачить у ній радість, коли праця для неї є основною формою прояву особистості і таланту(А. Макаренко)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Проєкт « Щлях до успіху» визначає стратегічний напрямок виховної роботи школи над проблемою «Формування конкурентноспроможної особистості засобами інноваційних технологій виховної роботи» на період дії загальношкільного проєкту «Школа успішної особистості», який розроблений на виконання комплексної Програми розвитку Загальноосвітньої школи І-ІІ ст. с. Верба на 2019-2024 р. р.

Даний проєкт є прикладом тематичного, перспективного планування  виховної роботи школи. Річне планування  виховної роботи школи протягом наступних 3 років підпорядковується меті цього проєкту.

 

СТРУКТУРНИЙ ЗМІСТ ПРОЄКТУ

І. Мета.

ІІ. Смислова частина. .

1.      Модель об’єкта діяльності, особливості його функціонування.

2.     Параметри стану об’єкта

3.     Технологія.

ІІІ. Актуальність проєкту.

ІV. Кадрове забезпечення.

V. Організаційне забезпечення.

VІ. Матеріальна база і фінансування.

VІІ. Операційна частина проєкту (заходи на виконання проєкту по роках).  

Операційна частина проєкту відкрита. Вона має конкретизуватися, уточнюватися щороку на період втілення у життя даного проєкту.

 

 

 МЕТА ПРОЄКТУ: Дослідити аспекти впливу інноваційних технологій на виховання учнів. Визначити оптимальні умови та конкретні методи розвитку інтелектуально-еврестичних здібностей школярів в процесі навчання і виховання. Створити систему співпраці учнів та педагогів-дослідників на шляху становлення конкурентноспроможної особистості випускника

   Атуальність проєкту:

   Метод проєктів дає можливість кожному, хто навчається :

ü    оволодіти необхідними ключовими компетенціями;

 

ü    практично володіти прийомами спілкування, які дають змогу здійснювати спрямовану результативну неруйнівну взаємодію в системі «учитель-учень» на всіх рівнях управління: стратегічний рівень (через програми, підручники), тактичний рівень (через тематичне планування, конспекти уроків), ситуативний рівень

( здійснення в разі потреби цілеспрямованої педагогічної підтримки учня); і як результат : сформувати по можливості конкурентноспроможну особистість засобами інноваційних технологій виховної роботи.

 

ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ: Вересень 2020 - 2024р.р.

УЧАСНИКИ ПРОЄКТУ: Члени лабораторії, актив Шкільного містечка.

КОНСУЛЬТАНТИ: Адміністрація школи.

ФОРМА ЗАХИСТУ ПРОЄКТУ: Аналітичний звіт координатора проекту, випуск методичного посібника.

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ

З метою дослідження даної проблеми здійснити пошук, розробки та апробації найбільш ефективних прийомів, методів розвитку виховного потенціалу школярів; удосконалити форми творчої науково-дослідницької роботи школярів та забезпечити належні умови щодо формування інтегративного мислення учнів.

СКЛАДОВІ УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ДАНОГО ПРОЄКТУ

І. Педагогічна майстерність – досконале й творче використання вчителем-дослідником професійних функцій на рівні мистецтва, результатом якого є створення найкращих умов становлення і розвитку особистості учня-дослідника, забезпечення високого рівня інтелектуально-творчого росту та духовного збагачення школярів.

ІІ. Педагогічна техніка – сукупність найбільш вишуканих методів, прийомів та вмінь вчителя, спрямованих на реалізацію завдань, поставлених в процесі організації дослідження.

ІІІ. Педагогічна психологія – система знань, необхідних вчителю-досліднику для вирішення стратегічних завдань по формуванню конкурентноспроможної особистості школяра.

 

ПРОГРАМНІ ТЕЗИ ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ

1. Педагогічна майстерність як найвища мета становлення вчителя- вихователя.

2. Створення сприятливих умов для вироблення інтегративного мислення школярів.

3. Забезпечення інформаційно-теоретичного  розвитку пізнавально-творчих здібностей учнів.

4. Розробка новітніх форм творчої, науково-дослідницької роботи учнів над проблемами експерименту.

5. Пошук ефективних напрямі співробітництва вчителя та учнів-дослідників.

6. Пошук різних варіантів узагальнення і розповсюдження найбільш цікавих ідей, прийомів, методичних наробок учнів-експериментаторів, спрямованих на розвиток їх творчо-інтелектуальних здібностей.

 

 

ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ

1.Розробка дієвої програми виховання особистості школяра.

2.Вибір тем дослідницьких робіт учнів-експериментаторів.

3.Надання дієвої допомоги учням в процесі дослідження проблемних питань.

4.Ефективна робота школярів з додатковою літературою, довідниками, Інтернет-мережею, енциклопедіями.

7. Визначення форм захисту проєкту.

8. Підведення підсумків, оформлення результатів досліджень.

 

 

 

 

Учитель словесності Юринець Н.В.

Авторський науково-дослідницький проект

«Проблемне навчання на уроках словесності як засіб інтелектуального і творчого розвитку особистості»

Найголовніше рішення у житті людини – вибір професії. Я з самого дитинства мала бажання здобути освіту і стати вчителем. Моя мрія здійснилася. Після школи я закінчила інститут, одержала фахову спеціальність вчителя української мови та літератури і ось уже 50  років працюю у Вербській школі.

Долею так судилося, щоб мова  стала справою мого життя. Для мене мова – це шлях до дитини, до найсокровенніших таємниць її думки, логіки, творчого горіння, до краси та гармонії. Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя. Почуваюся щасливою, коли в дитячих оченятах горить іскра зацікавленості, коли я бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитина з радістю поспішає вранці до школи. На кожному уроці, під час позакласних заходів прагну, щоб наша «цариця наук» пройшла крізь дитячі серця, була осмислена ними та засвоєна. Бо творити на землі Людину покликана натхненна праця вчителя, що є стежиною, по якій Людина піднімається до вершин благородства.

Проблемне навчання спрямоване на створення особливого виду мотивації – проблемної, тому потребує адекватного конструювання дидактичного змісту матеріалу, який треба подати як мету проблемної ситуації. Сьогодні під проблемним навчанням(технологією проблемного навчання) розуміють таку організацію навчально-виховного процесу, яка забезпечить створення в розумінні учнів, під керівництвом учителя, проблемних ситуацій та організацію активної самостійної діяльності щодо їх розв'язання, в результаті якого і відбувається творче оволодіння навчальними компетенціями та розвиток розумових здібностей школярів.

1.                  Дослідити етапи проблемного навчання:

Ø      оптимальний підбір проблемних ситуацій та засобів їх створення;

Ø      застосування проблемних ситуацій, які тісно пов’язані з практичним застосуванням у повсякденному житті;

Ø      врахування особливостей проблемних ситуацій в різних видах навчальної роботи та в різних класах за віком;

Ø      проблемний виклад знань -  учитель демонструє еталон проблемного мислення;

Ø      частково-пошуковий виклад знань – вчитель створює проблемну ситуацію, сам формулює проблему і залучає школярів до її розв'язання;

Ø      пошуковий виклад знань – вчитель створює проблемну ситуацію, формулює проблему, а учні розв'язують її самостійно;

Ø      дослідницький метод отримання знань – учні самі визначають проблему, формулюють і вирішують її;

Ø      особистісний підхід і майстерність вчителя, що має позитивний вплив на розвиток творчих пізнавальних та інтелектуальних здібностей учнів.

2. Показати як проблемний виклад навчального матеріалу впливає на розвиток  розумових здібностей школярів, їх самостійність та активність, творче мислення.

 

          Суть методичного проекту заключається в створенні умов для творчого саморозвитку особистості через технологію проблемного навчання. Новизна досвіду реалізується в постійній варіативності компонентів створених ситуацій, в умовах навчання, завданнях та прийомах їх виконання, в постійній зміні проблем, способів їх доведення і висновків.

 

 

 

Завдання проблемного дослідження

 

 

 

 

 

Формування особистості з гнучким розумом, розвиненими потребами до самостійних дій та творчими здібностями

Засвоєння учнями навчальних компетенцій, здобутих у ході активного пошуку й самостійного розв’язання проблем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми

Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати, висувати гіпотези, робити висновки

Творчі здібності

Прийоми творчого мислення

Умови інтелектуального розвитку

·         Самостійність у відпрацюванні інформації ·         Особистісний підхід до будь-якого виду діяльності ·         Створення ситуації пошуку ·         Усвідомлене сприйняття ·         Розвиток фантазії ·         Формування дослідницьких компетенції ·         Творча співпраця учня та вчителя

·         Уява і пошук оригінальних ідей ·         Уміння знаходити протиріччя ·         Постановка нестандартних запитань ·         Асоціювання ·         Пошук  аналогій

Творча особистість

Гнучкість мислення     Творчість мислення     Пізнавальний інтерес     Неординарність думки     Допитливість     Оригінальність відповіді     Точність досліджень     Усвідомлення власного досвіду

 Модель креативного вчителя та успішного учня.

Отже, ми побачили і почули, як кожен вчитель може спроектувати власну модель професійної майстерності, відповідно до якої перед кожним стоїть завдання. Усе це дозволяє зробити висновок, що проектно-технологічна діяльність дає можливість здійснити перехід від  «школи пам’яті» до  «школи мислення». У першому випадку опора робиться, головним чином, на процеси сприйняття, уваги, запам’ятовування, у другому – враховується роль мислення, і головною працею стає мислення. Тобто, метод проектів - це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних, інтелектуальних, творчих навичок школярів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

 

Модель креативного вчителя

Креативність – це здатність дивуватися, знаходити рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове та вміння глибоко усвідомлювати свій досвід. В.Сухомлинський говорив, що немає людей більш допитливих, більш одержимих думками про творчість, як учителі. Педагогічна діяльність, яка є сплавом науки і мистецтва, за своїми компонентами передбачає творчість. А тому вчитель – це креативна особистість: високо компетентна, працездатна, вольова, активна, комунікабельна, динамічна і впевнена в собі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модель успішного учня

 

ДОСЯГНЕННЯ  МРІЇ

ЗБЕРЕЖЕННЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

СТВОРЕННЯ ЩАСЛИВОЇ СІМ'Ї

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

ЗДОБУТТЯ ПРІОРИТЕТНОЇ ПРОФЕСІЇ

Я - успішний учень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ШИРОКИЙ СВІТ ЗАХОПЛЕНЬ –  ДОРОГОВКАЗ ДОРОСЛОГО ЖИТТЯ Й МІСІЇ  В ОТОЧУЮЧОМУ СОЦІУМІ

 

 

 

ШКІЛЬНИЙ ДІАПАЗОН ПОЛІНАВЧАННЯ Й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

 

 

ДИТИНСТВО – І СТУПІНЬ ДОСКОНАЛОСТІ ОСОБИСТОСТІ

 

 

 

ДАР ДИТИНИ, ОТРИМАНИЙ ПРИ НАРОДЖЕННІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийом критичного мислення «Плакат думок»

Цей прийом полюбився найбільше. Напевне, секрет у тому, що його потрібно виконувати у повній тиші. Уявіть собі, клас навчається, мислить, робить висновки та відшукує істину у повній тиші. Адже остання, разом з письмом, є інструментом для сповільнення мислення, у свою чергу це можливість зосередитись на проблемному питанні та знайти на нього відповіді, з урахуванням думки іншого учня. Школярі можуть зосередитись на точках зору інших. Потрібно об’єднати учнів у пари чи групи (3-4). Гарний різновид вправи для інтровертів, тих, хто не любить публічно виступати чи краще

сприймає інформацію візуально.

Прийом критичного мислення «Дискусійне кафе»

Розуміння різних точок зору – чудовий спосіб заглибитися в тему. Клас об’єднується у групи 5-10 учнів в залежності від кількості дітей. Прийом допоможе вивчити та переосмислити історичну подію, біографію людини, мотивацію вчинків та доленосних рішень. Учні мають фактично вжитися в роль історичної постаті, чи уважно дослідити теорію, формулу, проблемне питання з подальшим його обговоренням та дискусією.

Вправа з критичного мислення «Барометр»: висловись у суперечливому питанні

Ефективна вправа ведення дискусії. Діти демонструють свою позицію не тільки словесно. Особливість цього прийому полягає в тому, що клас має вишикувались біля умовних позначок, які відповідають їх позиції стосовно певного проблемного питання. Під час обговорення учні можуть змінювати свою точку зору, відповідно і розміщення. Думкам властиво коливатися, як і стрілці барометру. Також наводяться варіанти виконання вправи, тому для кожного класу можна підібрати адаптований варіант.

Метод критичного мислення «Думай, збирайся, ділись»

Класичний інструмент для побудови ефективної дискусії та для взаємодії між однокласниками. Діти навчаться думати, перш ніж говорити, оформлювати думки у письмовому форматі, вести конструктивний діалог, брати до уваги чужі думки та корегувати власні висновки на основі цього, виступати перед публікою, виголошуючи командне рішення.

Метод для критичного аналізу інформації Fishbone

Дослівно Fishbone перекладається як «Риб’яча кістка» або «Скелет риби». І дійсно, в основі методики схематична діаграма у формі риб’ячого скелету. Така нестандартна та водночас проста схема дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки. А потім потрібно лише зробити правильні висновки. Використання схеми Fishbone дає можливість розвивати критичне мислення, організувати роботу учнів в парах та групах, візуалізувати причинно-наслідковий зв’язок, розподіляти етапи роботи по рівню значущості.

Прийом критичного мислення «Лицарі Круглого столу»

Використовуючи цей формат, учні можуть розкрити власні погляди, зробивши висновки з групової бесіди. Результат використання такого методу – розширення світогляду шляхом аналізу різних думок. Додатково діти вчитимуться командній роботі. Учні мають усвідомити, як відсутність діалогу, однобокий погляд на проблему можуть обмежити цілісність сприйняття ситуації. Слухаючи ідеї інших, школярі розширюють межі сприйняття світу, в якому вони живуть.

Вправа «Акваріум»: для критичного мислення та вміння вести дискусію

Вправа допоможе навчити робити висновки з урахуванням точки зору співрозмовників, покаже, як переосмислити власні думки після отримання нової інформації. Ця стратегія особливо корисна, коли потрібно залучити до бесіди увесь клас та важливо налагодити продуктивну комунікацію серед школярів. Вправа може стати опорною точкою, підготовчим етапом виконання більш складного завдання.

Прийом критичного мислення «ЗаХіД»

Прийом критичного мислення «ЗаХіД» можна адаптувати до індивідуальної, парної чи колективної роботи. Це візуальний упорядник, який допоможе учням організувати інформацію до, у процесі та після вивчення конкретної теми. Такий підхід використовується на початку тематичного блоку, для активації набутих раніше знань та для контролю засвоєння матеріалу. Учні мають відповідсти на питання: що я Знаю по тему, що Хочу дізнатись та що дізнався.

Прийом критичного мислення «Прогулянка галереєю»

Виконання такої вправи вимагає цілковитого переосмислення структури уроку, будьте готові провести його в іншому форматі. У процесі цієї «прогулянки» учні ходять класом та розглядають тексти чи зображення, розміщені на стінах кабінету. Вправа навчить системно аналізувати інформацію, співпрацювати, переосмислювати висновки інших. Якщо ви хочете, аби школярі вивчили історичні документи, тексти різного змісту, зібрали цитати, проаналізували зображення, вказавши їх характеристики, то зверніться до цього прийому. Вправа чудово відповідає вимогам візуального та кінестетичного стилю навчання.

Вправа «Мозаїка» для критичного осмислення та аналізу інформації

Прийом зробить з групи учнів справжніх експертів у певній темі, що дозволить згодом поділитися набутими знаннями з однокласниками. Такий підхід допоможе школярам зрозуміти та запам’ятати інформацію, в той час, коли вони розвивають свої навички співпраці. Оскільки учні будуть знати, що несуть відповідальність за отримання знань однокласниками, варто очікувати, що вони відчують більшу відповідальність та потребу у ефективній роботі.

Прийом критичного мислення «Читацький театр»

Це один з найскладніших прийомів критичного мислення з тих, що зазнечені у статті. Передбачається, що учні зможуть переосмислити ситуацію, певний історичний чи літературний сценарій, зігравши його перед класом. На відміну від типової інсценізації п’єси, ця вправа вимагає розігрування міні-вистави у довільному форматі. На основі поданого матеріалу демонструється конфлікт, розкривається тема чи передається певне повідомлення. Учні самі обирають, на чому зробити акценти. Такий тип роботи доцільно використовувати у процесі вивчення нової теми, на позакласних заходах та тематичних зустрічах, присвячених певним подіям.

Біографічний вірш: самоідентифікація підлітка

«Хто я?» – це питання, яке хвилює фактично кожного підлітка. Ця вправа з критичного мислення допомагає школярам зрозуміти та пояснити важливі факти про себе. Розказати про себе оточуючим так, як самі себе сприймають. Підлітки можуть написати римований або білий вірш, звертаючи увагу лише на ритм. Також це один з варіантів роботи, коли потрібно охарактеризувати історичну чи літературну постать.

В.Сухомлинський зазначав, що немає універсальних рецептів, форм і методів, які б гарантували успіх. Ми не стверджуємо, що впровадження проекту – ідеальна стратегія підвищення фахового рівня вчителя та успішності учня. Це – наш вибір, наш підхід. Ми не зупиняємося на досягнутому, адже розвивається той, хто рухається вперед.

Я – педагог і цим пишаюсь.

Це спалах серця і моя це доля.

Летить душа у світ дитячий –

Це вибір мій, а не з чиєїсь волі.

Відділ освіти, молоді і спорту

Володимир-Волинської районної державної адміністрації

Загальноосвітня І-ІІ ступеня школа с. Верба

 

 

 

 

 

 

.

Юринець Н. В

 

 

Освітні інструменти критичного мислення

на уроках словесності

 ( Методичні рекомендації)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2020

Методичні рекомендації  запропоновані учителям-предметникам, менеджерам освіти будь-якого рівня, викладачам інститутів післядипломної педагогічної освіти, класним керівникам, соціальним педагогам, батькам учнів, психологам.

 

 

Юринець Ніна Василівна, вчитель української мови і літератури  ЗОШ І-ІІ ступеня с. Верба Володимир - Волинського району Волинської області, спеціаліст вищої категорії, вчитель - методист

 

Рецензенти:

Доскоч Л.А., вчитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІ ст. с.Жовтневе, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель.

 

Обговорено та схвалено педагогічною радою школи  для представлення на  виставку дидактичних і методичних матеріалів ”Творчі сходинки педагогів Волині” ( протокол №2  від 21. 01 2020 р.) 

 

 

Зміст

 

І. Вступ

ІІ..Методика розвитку критичного мислення

1.     Що таке критичне мислення.

2.     Критичне мислення як чинник успішної соціалізації.

3.     Як  розвивати власне критичне мислення.

4.     Прийоми формування критичного мислення школярів на уроках словесності.

ІІІ.Висновок

5.     Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Творча праця можлива тільки тоді, коли людина ставиться до роботи з любов’ю, коли вона свідомо бачить у ній радість, коли праця для неї є основною формою прояву особистості і таланту(А. Макаренко)

 

 

 В Україні, як і у всьому світі, набирає ваги так зване покоління Y, або «діти тисячоліття», які народилися між 1990 і 2000 роками. Їхні погляди, спосіб життя кардинально відрізняються від старших поколінь. Досить поглянути на організацію офісів провідних технологічних корпорацій, щоб зрозуміти, на що орієнтується креативний клас, який визначає обличчя сучасної економіки. Для них немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Робота не обов’язково має бути серйозною і нудною. Життя для них – це гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою. На підході покоління Z.  Діти, які народилися в 2010 році  не обов’язково будуть поділяти погляди старших». Це – одна з найважливіших причин, що вимагає від педагогів переглянути свої підходи до організації навчальної діяльності. Наш світ – світ інформації, яка швидко збільшується, а також швидко і постійно застаріває. Це світ, в якому ідеї постійно піддаються структурним змінам, все новим перевіркам та переосмисленню. Тому основна мета школи навчити учнів не лише відтворювати знання, а й застосовувати їх для вирішення життєвих проблем. Відомий британський педагог і філософ Джон Локк вважав, що навряд чи є що-небудь більш важливе для знання, для спокійного життя і для успіху будь-якої справи, ніж уміння людини мислити.

 Для того, щоб їх задовольнити, необхідно удосконалити систему навчання, щоб підвищити темп розвитку саме продуктивного мислення, тобто такого, яке спрямоване на відкриття нових знань. Практика доводить, що в умовах забезпечення переходу на новий стандарт базової повної середньої системи освіти, де задекларовано впровадження особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходу, важливого значення набуває запровадження технологій, які б позитивно впливали на навчально-виховний процес і давали б якісні зміни. Зважаючи на те, що ефективність діяльності педагога оцінюється саме через динаміку розвитку особистості дитини, то актуальним є створення належних умов для запровадження нових технологій як інструменту з удосконалення педагогічної діяльності кожного члена навчального процесу.  Погоджуючись з ним, я вважаю, що завдання сучасної школи – формування учня, який здатний чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію щодо шляхів її вирішення; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію та у результаті досягнути поставленої мети. Зазначимо, що не кожний випускник має такі навички, тому перед педагогами насамперед постає завдання допомогти учням сформуватися як особистості, як громадянину, як громадянину з активною життєвою позицією.

Коли ми говоримо про 21 століття , мова йде не лише про сучасний технологічний світ, а про глобальний простір, побудований на пошані, довірі, співпраці та єднанні думок у пошуках нових ідей – у внеску кожної людини у спільну мету. Все це не з’являється саме собою, це результат роботи освітніх систем, що грунтуються на потребах сучасної економіки

 

Щоб вчитель міг задовільнити освітні інновації, щоб міг іти в ногу з часом ,новий закон « Про освіту» знищує  державну монополію на професійний розвиток вчителів і дозволяє освітянам проходити обов»язкове щорічне підвищення кваліфікації в найрізноманітніших освітніх організаціях за власним вибором. Користуючись цією унікальною можливістю, я теж пройшла декілька онлайн – курсів професійного розвитку освітян у Prometeusi від викладачів найкращих університетів світу та досвідчених українських педагогів. А саме: «Впровадження інновацій у школах» ( курс Массачусетського технологічного інституту)  для освітніх лідерів ( від вчителів до директорів шкіл), які хочуть впроваджувати інновації у своїх навчальних закладах; унікальний курс» Українська література.Осмислені й переосмислені», який започаткований для знавців української літератури, шкільних вчителів мови та літератури, викладачів закладів вищої та професійної освіти та присвячений життю і творчості найвідоміших постатей українського літературного скарбу – від Григорія Сковороди до Василя Стуса.( Автори: Віра Агеєва, професорка, доктор філологічних наук, викладач Національного університету «Києво – Могилянська академія», а також Ростислав Семків – кандидат філологічних наук, доцент кафедри літературознавства цього ж університету. Пройшла також онлайн – курс «Освітні інструменти критичного мислення». Автор Сергій Терно, доктор педагогічних наук, професор кафедри історії України, завідувач лабораторії модерної історії України та інноваційних освітніх технологій Запорізького національного університету.Про це підтверджують сертифікати.

 Хочу поділитися з колегами  не тільки про те, як розвивати критичне мислення у школярів, а й про те, як учителям удосконалювати навички критичного мислення, застосовуючи нові для України технології  роботи зі школярами на уроках української мови та літератури його у професійній діяльності та повсякденному житті. Розповім деякі прийоми формування критичного мислення в учнів, а також приклади застосування зазначених інструментів на практиці.

 

 

 

 

 

 

На сучасному етапі розвитку демократичних засад в українському суспільстві, побудови громадянського суспільства в Україні надзвичайно важливо всіляко сприяти виробленню в людей уміння критично мислити, об’єктивно оцінювати різноманітні явища, процеси, події. Тому сьогодні актуальною є проблема розвитку критичного мислення, особливо в дітей підліткового віку. Соціальні зміни та новітні досягнення сучасної науки і практики ставлять високі вимоги до самостійного, продуктивного, творчого мислення. Одним із найефективніших шляхів досягнення цієї мети є використання в навчальному процесі технологій критичного мислення. Технологія розвитку критичного мислення допомагає готувати дитину до життя в інформаційному суспільстві, вибирати серед невпинного потоку інформації головне, критично перевіряти отриману інформацію, співпрацювати з іншими. Зрештою, критичне мислення є дієвим способом виховання громадян, які повинні про все мати власну думку і не дозволяти маніпулювати своєю свідомістю.  Активний розвиток суспільства, інтенсивні процеси глобалізації й інформатизації вимагають від сучасного здобувача освіти абсолютно нового типу мислення, який дасть змогу пристосуватися до постійних соціальних змін, генерувати нові ідеї, а також здійснювати комплексний аналіз отриманої інформації та давати їй об’єктивну оцінку. Саме тому в сучасному освітньому просторі важливу роль відіграє критичне мислення, яке є основою навчальної діяльності. Організація навчально-виховного процесу будь-якого навчального закладу повинна бути спрямована передусім на розвиток критично мислення школярів, що допоможе їм оволодіти основними компетентностями, які необхідні для соціалізації особистості та формування її індивідуальності. Сьогодні критичне мислення стає технологічною базою сучасної освіти, його розвиток диктується різноманітними соціальними зрушеннями та безперервним розвитком суспільства. Варто наголосити на тому, що людина, намагаючись знайти істину, зверталася до засад критицизму, які були започатковані ще в античній філософії Ксенофонтом, Сократом, Платоном та активно впроваджувалися в діяльність давньогрецьких шкіл. Здавна людину цікавило все, що її оточує, вона намагалась зрозуміти, хто вона, яке її покликання. Безперечно, пошук відповідей на питання, які виникали в процесі освоєння навколишнього середовища, стимулював розвиток аналітичного, критичного мислення й логіки.  Люди, які живуть в епоху, коли інформація стає одним із домінуючих чинників, повинні вміти працювати з потоком даних, які вони щоденно отримують із різних джерел, щоб бути захищеним від маніпуляцій. Критичне мислення – це один із найважливіших складників захисту від негативного впливу: реклами, політичних гасел, негативного навіювання, брудних технологій тощо. Критичне мислення – це свідоме прийняття правильних рішень, щоб захистити себе в інформативному потоці. Різні методи та стратегії стимулювання учнів ставити запитання є важливим засобом розвитку критичного мислення. Формулювання запитань стимулює в учнів навички аналізу, синтезу, інтерпретації інформації, вміння виділяти головне, переказати іншими словами тощо. Людина, яка мислить критично, може розглядати будь-яку інформацію з різних сторін, проходить всі етапи усвідомлення своєї діяльності Сучасний дослідник О. Тягло тлумачить критичне мислення як активність розуму, спрямовану на виявлення й виправлення своїх помилок, точність тверджень і обґрунтованість міркувань. Він стверджує, що критичне мислення випливає з усвідомлення невідворотності оман і помилок у людському пізнанні. Воно є специфічним видом рефлексії, яка спирається на знання елементарної логіки й відповідних конкретних наук [18]. Дослідники Г. Липкіна, Л. Рибак вважають, що критичність мислення полягає в умінні індивіда суворо оцінювати свої думки та сторонні впливи, виявляти в них сильні та слабкі аспекти, не розглядати як істину кожну здогадку, а піддавати її сумніву й перевірці [9]. О. Пометун визначає критичне мислення як здатність людини усвідомлювати власну позицію з того чи іншого питання, вміння знаходити нові ідеї, аналізувати події і оцінювати їх, приймати ретельно обдумані, зважені рішення стосовно будь-яких думок і дій [12]. Як бачимо, у сучасній педагогіці існує значна кількість трактувань поняття «критичне мислення». Проведений аналіз наукової літератури та досвід роботи дає нам змогу під критичним мисленням розуміти складний процес творчого переосмислення отриманої інформації, який ґрунтується на усвідомленому сприйнятті власної розумової діяльності в інтелектуальному середовищі. Як свідчать наведені визначення, критичне мислення є багаторівневим процесом, який слід розглядати комплексно (з урахуванням педагогічного та філософського та ін. аспектів). Якщо ж розглядати критичне мислення у філософському аспекті, то слід зауважити, що під цим поняттям розуміють уміння логічно мислити, аргументувати, аналітично дискутувати та правильно висловлювати свою думку. Відповідно до педагогічного аспекту критичність розглядається як усвідомлений контроль за процесом інтелектуальної діяльності, під час якої відбувається оцінювання роботи, думок, вироблених гіпотез, шляхів їх доведення тощо. Якими якостями володіє людина, що критично мислить? Розгляд різних аспектів критичного мислення дає змогу зрозуміти, якою ж повинна бути людина, що критично мислить. Варто зауважити, що під час навчання критичного мислення не потрібно акцентувати увагу на формуванні суто мисленнєвих операцій. Навпаки, слід враховувати те, що критичне мислення дає змогу сформувати важливі цінності, вибудувати власну модель поведінки. Людина, яка мислить критично, потребує лише обґрунтованих суджень, перевіреної інформації з різних джерел. Вона не лише намагається уникнути маніпулятивних процесів, а й сама не маніпулює іншими [22]. Фактично людина, яка мислить критично, не має меж, бар’єрів для власного розвитку. Її інтелектуальний розвиток не лише не зупиняється після закінчення школи, університету, а й посилюється, адже виникають нові обшири неопрацьованої інформації. Така людина є толерантною, вона свідома того, що проблема може мати кілька вирішень, кожне з яких повинно аналізуватися та оцінюватися. Ще одна риса – здатність визнавати правильність позицій інших, навіть якщо це суперечитиме власним переконанням. До того ж потрібно звернути увагу на те, що однією з основних рис людини, що критично мислить, є важливість розвиватися та самовдосконалюватися, а не підкреслювати власні здобутки. Також вона намагається уникати спокуси

 

 

 Критичне мислення – це здатність думати, аналізувати та виголошувати власні незалежні висновки та рішення, саме цьому ми повинні навчати дітей.  Основне завдання  вчителя – словесника розвивати у дітей бажання формулювати та письмово викладати власні думки  і  допомогти учням сформувати навички письма, використовуючи технології. . Дуже важливим є процес отримання нової інформації, її аналіз, дослідження, а не споживання вже поясненого матеріалу. Аналіз наукової літератури дозволяє виділити основні характеристики людини, яка мислить критично: 1. Самостійність. Мислення може бути критичним лише тоді, коли воно має індивідуальний характер. Ніхто не може мислити критично замість нас, саме тому нам потрібно створювати власну модель поведінки, використовувати певні методи для обробки отриманої інформації та мати власний погляд на ту чи іншу проблему. 2. Допитливість. Людина, яка критично мислить, цікавиться всім, що її оточує. Розвиток її критичного мислення починається з постановки питань і з’ясування проблем, які слід вирішити. 3. Наявність переконливої аргументації. Критичне мислення передбачає пошук власного розв’язання проблеми й підкріплення його обґрунтованими доказами. 4. Соціальність. Наша власна думка щодня шліфується соціумом. Коли ми читаємо, сперечаємося з іншими, обмінюємося думками, ми уточнюємо, підсилюємо та укріплюємо власну позицію. 5. Наполегливість. Щоб отримати певну інформацію або ж сформувати власну позицію, ми потребуємо багато часу, нам слід опрацювати значну ількість матеріалу. Отже, людина, яка критично мислить, є ОСОБИСТІСТЮ, в якої розвинені не лише здатність аналізувати, синтезувати, узагальнювати інформацію, відстоювати власну позицію, аргументуючи її, а й переважають стійкі моральні якості, які дозволяють у сучасному інформативному суспільстві вимальовувати чітку різнобарвну картину світу, де важливе вміння брати на себе відповідальність, толерантно співпрацювати з іншими в соціумі, мати чіткі ціннісні орієнтири. Які особливості застосування технології критичного мислення? Розвиток критичного мислення – це сучасна технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки (Чарльз Темпл, Джинні Стіл, Курт Мередит) на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології, виходячи з актуальних проблем системи освіти. Технологія становить собою цілісну систему, що формує навички роботи з інформацією в процесі читання й письма. Вона спрямована на засвоєння базових навичок відкритого інформаційного простору, розвиток якостей громадянина відкритого суспільства, включеного в міжкультурну взаємодію. У вітчизняній педагогічній науці дана проблема розробляється С. Векслером, А. Ліпкіною, О. Марченко, І. Мороченковою, О. Пометун, І. Сущенком та іншими. О. Пометун пропонує придивитися до сучасного навчально-виховного процесу в

. Методика розвитку критичного мислення повинна спиратися на положення теорії, а саме:

·         створювати проблемні ситуації у процесі навчання; пропонувати проблемні задачі;

·         знайомити учнів із принципами, стратегіями та процедурами критичного мислення;

·         регулярно створювати ситуації вибору;

·         організовувати діалог у процесі розв'язування проблемних задач (інтерактивні форми навчання);

·         передбачати письмове викладення розмірковувань учнів з подальшою рефлексією;

·         надавати учням право на помилку та моделювати ситуації виправлення помилок.

За таких умов навчання мислення учнів набуватиме усвідомленості, самостійності, рефлексивності, обґрунтованості, контрольованості та самоорганізованості, тобто розвиватиметься мислення другого порядку (або високого порядку), яке називають критичним мисленням.

 

 

        

 Декілька дружніх порад, як відбирати методи до уроку. У досвідченого вчителя – великий набір інструментів, звичайно, вибір того чи іншого методу потребує врахування кількох чинників. як реально організувати взаємодію учнів між собою не лише на відкритому уроці, а щоб це стало комфортною і системною практикою навчання.

Якщо ми чекаємо засвоєння знань – підійдуть методи повторення: опитування, тести, взаємоперевірка, перечитування чи перегляд та ін. Якщо хочемо виробити уміння – потрібно організувати діяльність, у якій учні будуть вправлятись, щоб сформувати або розвинути уміння. Формування ставлень чи емоцій учнів потребує дискусії, обговорення, постановки дилем чи спірних запитань та ін.        

. Готовність учнів до інтерактивної взаємодії – роботи в парах, зміни партнерів по спілкуванню, відповідального виконання завдання у команді, дотримання правил та ін - не виникає автоматично, а формується поступово.  Починати її розвивати в учнів потрібно якомога раніше з невеличких і нескладних форм взаємодії (робота в парах, потім у трійках), ретельно пояснюючи учням послідовність дій. А після завершення обов’язково організовувати обговорення успіхів та невдач цієї діяльності.

Цей метод має бути комфортним для кожного особисто. Наприклад, якщо контроль є менш значущим, потрібно обрати  варіант розширеної взаємодії між учнями, коли вони працюють самостійно більшу частину уроку, навіть не презентуючи проміжні результати роботи. І навпаки – якщо ми  надаємо  перевагу контролю, варто використовувати більш структуровані методи навчання: стежити за діяльністю учнів поетапно, наприклад, ставлячи їм чіткі, виконувані за певний час завдання, які можна перевірити.

У  процесі вибору методу потрібно враховувати час, який потрібен для організації роботи; особливості організації освітнього простору (насамперед, розташування меблів) та наявність джерел інформації (доступ до інтернету, книжки або роздавальні матеріали).